У TikTok з’явилося відео з рекламою парфумів. На фоні флакона видно будівлю на Дніпропетровщині, зруйновану російським ударом.
За масштабами споруди це, найбільш імовірно, торговельний центр або супермаркет. Що зйомка була саме на Дніпропетровщині, а будівля згоріла після атаки, підтверджує присутність на кадрах голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександра Ганжі та міського голови Павлограда.
Невідомо, чим керувалася підприємиця, коли обирала ролик для реклами. Імовірно, тим, що міський голова Павлограда слухає доповідь або наказ голови ДніпроОВА і дивиться в його бік. Саме на постать Олександра Ганжі жінка прикріпила флакон.
За геолокацією парфумерного магазину в соціальних мережах заклад розташовано у Львові. За повідомленнями медіа Дніпропетровщини, сама жінка з Павлограда, утім ця інформація потребує перевірки.
Які закони могла порушити публікація
Реклама може суперечити Закону «Про рекламу» (Закон № 270/96-ВР). Згідно зі статтею 8, реклама не повинна містити тверджень чи зображень, які порушують етичні, гуманітарні або моральні норми. Використання наслідків обстрілів, зруйнованих цивільних об’єктів чи трагедій війни для просування комерційних товарів трактується як недобросовісна та неетична реклама.
Реклама також не може імітувати або використовувати зображення державних посадовців та військовослужбовців без їхньої прямої згоди в комерційних цілях. Стаття 307 Цивільного кодексу України передбачає, що фізичну особу, зокрема голову ДніпроОВА та військовослужбовця, можна знімати на фото чи відео лише за власною згодою. Використання їхніх зображень у комерційній рекламі без офіційної згоди є порушенням майнових і немайнових прав цих осіб.
Залежно від того, коли саме зняли й опублікували відео, поширення кадрів з місця влучання — до оприлюднення офіційної інформації або з деталями, що дають змогу визначити геопозицію чи наслідки удару — може підпадати під статтю 114-2 Кримінального кодексу України як несанкціоноване поширення інформації про наслідки ворожих ударів або розміщення військових.
На тлі повномасштабної війни створення мемів стало для українців своєрідною зброєю проти емоційного вигорання. Нерідко героями мемів стають політики, коли посадовців викривають у корупції, інших правопорушеннях або стають відомі несподівані факти про вище керівництво. Із місць атак рф громадяни ніколи не робили мемів, принаймні в мережі про такі випадки не повідомлялося. Винятки все ж стаються.