Вячеслав Зінченко — дніпрянин 2006 року народження, якого обвинувачують у вбивстві мовознавиці Ірини Фаріон; посади в міській чи обласній владі Дніпра він не обіймає. Станом на 18 вересня 2026 року вирок ще не оголошено: 17 вересня Шевченківський районний суд Львова завершив дебати й пішов у нарадчу кімнату. Сам обвинувачений провину не визнає.
Ім’я з’являється в стрічці новин Дніпра не через тарифи, маршрути чи бюджет громади, а через кримінальне провадження, яке почалося із затримання в нашому місті 25 липня 2024 року. Для читача це важливо розвести одразу: «Зінченко» у деклараціях міськради чи в кабінетах ОВА — інші люди з тим самим прізвищем. Цей Вячеслав Зінченко не підписує рішень ради і не керує комунальними службами.
Від того, чим завершиться суд у Львові, напряму не зміниться графік транспорту чи нарахування за тепло. Проте справа вже два роки формує інформаційний фон міста: плутанину прізвищ, чутки про «місцеву владу» і запити, куди звертатися за перевіреними фактами. Нижче — як ця історія влаштована насправді і що з неї випливає для мешканця області.
Називаємо статус і сферу, а не вигадану посаду
У системі місцевої влади Дніпра і Дніпропетровської області Вячеслав Зінченко не є посадовцем. Його публічний статус інший: обвинувачений у кримінальному провадженні, яке розглядає суд у Львові. Обвинувачення стосується умисного вбивства, пов’язаного з виконанням потерпілою громадського обов’язку, з мотивів національної нетерпимості, а також незаконного поводження зі зброєю — пункти 8 і 14 частини 2 статті 115 та частина 1 статті 263 Кримінального кодексу України. За такою кваліфікацією прокурори просять найсуворіше покарання, аж до довічного ув’язнення.
Сфера, у якій його ім’я фігурує для дніпрян, — не ЖКГ і не транспорт, а правоохоронна й судова. Затримання провели в Дніпрі, запобіжний захід — тримання під вартою без застави — неодноразово продовжував львівський суд. Поки немає вироку, що набрав законної сили, закон виходить із презумпції невинуватості. Це не формула ввічливості, а робоче правило: рішення ухвалює суд, а не стрічка новин і не сусідська переписка.

Офіс генерального прокурора в грудні 2024 року повідомляв, що досудове розслідування завершено, кваліфікацію змінено, обвинувальний акт передано до суду. Відтоді процес іде в Шевченківському районному суді Львова. Для мешканця Дніпра це означає просте розмежування: міськвиконком і обласна адміністрація цю справу не ведуть і не «закривають» її своїм рішенням.
Простежуємо шлях від Дніпра до лави підсудних
До затримання відкрита біографія була короткою і місцевою. За даними реєстру Української асоціації футболу, Вячеслав Федорович Зінченко грав у дитячо-юнацьких командах Дніпра — «Парус», УФК-«Парус», ДЮСК «Інтер», згодом МДЮСШ. У сезоні 2023/2024 у складі команди U-19 провів кілька матчів. Журналісти «Слідства.Інфо» писали, що він навчався в гімназії №62, пробував вступати до Дніпровського державного університету внутрішніх справ на право. Батько, військовослужбовець Федір Зінченко, пізніше розповідав Суспільному, що син у 2022 році деякий час очолював осередок молодіжного крила «Правого сектору» в Дніпрі і проходив курси оператора безпілотника.
Ці епізоди пояснюють, чому ім’я швидко «впізнали» в місті: спортшкола, гімназія, знайомі з району. Вони не замінюють судових доказів. Слідство будує версію про мотив — неприязнь до публічної позиції Ірини Фаріон щодо мови. Захист і родина наполягають: провини немає, частина експертиз суб’єктивна, відео з місця події нібито не збігається з зовнішністю сина. Суд має зважити обидві лінії, а не стрічку коментарів.
- Липень 2024 року. 19-го у Львові загинула Ірина Фаріон після нападу біля житла; 25-го в Дніпрі затримали 18-річного місцевого жителя, якого ЗМІ ідентифікували як Вячеслава Зінченка.
- Грудень 2024 року. Обвинувальний акт скерували до суду, кваліфікацію посилили до особливо кваліфікованого умисного вбивства плюс стаття про зброю.
- 2025–2026 роки. Судовий розгляд у Львові: свідки, експертизи, кілька змін захисників, регулярне продовження арешту без права застави.
Ланцюг саме такий, бо тяжкий злочин розслідують за місцем події, а не за місцем реєстрації підозрюваного. Дніпро тут — місто затримання і місце, звідки родина їздить на засідання або підключається онлайн.
Пояснюємо, що ця справа змінює для мешканців
Прямого важеля на тепло, воду чи укриття в Зінченка немає. Вплив іншого типу: репутація міста в загальноукраїнських новинах і якість інформації, якою ви користуєтесь. Коли в заголовку стоїть «дніпрянин», частина читачів автоматично шукає «свого» депутата чи заступника мера. Далі починається плутанина з однофамільцями в реєстрі декларацій НАЗК — там справді є працівники міських структур із прізвищем Зінченко, але це інші люди й інші посади.
Другий шар — безпека публічного простору. Резонансна справа підживлює розмови про мову, «патріотизм» і насильство. Для громади небезпечні два крайні кроки: оголосити людину винною до вироку або, навпаки, оголосити слідство «замовним» лише тому, що фігурант — «наш хлопець зі спортшколи». Працює третій шлях: стежити за офіційними процесуальними діями і не поширювати неперевірені «зливи» з месенджерів.
| Етап | Що відбувається | Що це дає читачеві |
|---|---|---|
| Досудове розслідування | Слідство збирає докази, обирає кваліфікацію статей КК | Це ще не вирок; підозра може змінюватися |
| Обвинувальний акт у суді | Прокурор підтримує обвинувачення, захист його спростовує | Можна звіряти новини з ухвалами суду, а не з чутками |
| Нарадча кімната | Колегія суддів готує вирок після дебатів | Публічні оцінки сторін у цей момент уже не змінюють процедуру |
| Вирок і апеляція | Рішення можна оскаржити в апеляційному суді, далі — касація | Навіть після оголошення тексту справа може тривати місяцями |
Джерела: повідомлення Офісу генерального прокурора та Національної поліції (грудень 2024), хроніка судових засідань Суспільного (2025–2026).

Найсильніше заперечення проти такого спокійного розбору звучить так: навіщо взагалі «розкладати по поличках» людину, яку багато хто вже вважає вбивцею, і чи не є це рекламою прізвища. Відповідь у фактах процесу, а не в смаку аудиторії. Без вироку держава зобов’язана тримати статус «обвинувачений». Плутанина з посадовцями шкодить іншим Зінченкам, які працюють у міських службах. А замовчування лише женіть читача в анонімні канали, де немає ні дати ухвали, ні номера провадження.
Показуємо, як рішення суду вже змінили перебіг історії
Практичний злам стався не в кабінеті міського голови, а в двох процесуальних рішеннях. Перше — затримання в Дніпрі після кількох діб розшуку: міністр внутрішніх справ тоді говорив про безперервну роботу правоохоронців упродовж 139 годин. Друге — перекваліфікація в грудні 2024-го: замість «простої» статті про умисне вбивство з’явилися кваліфікуючі ознаки, і стеля покарання зросла до довічного. Саме це, а не дописи в соцмережах, визначило, що справа слухається як особливо тяжка і що участь захисника обов’язкова на всіх стадіях.
Далі працювала рутина суду, яка для стороннього виглядає як «затягування». Змінювалися адвокати, призначали державного захисника, переносили засідання через неявку захисниці, продовжували арешт на 60 діб без застави. 17 вересня 2026 року колегія відмовила в черговому перенесенні дебатів, надала останнє слово й вийшла до нарадчої кімнати. Захист після засідання заявив, що справу вважає сфальсифікованою і готовий іти до Європейського суду з прав людини. Це вже не «міська політика Дніпра», а стандартний наступний поверх судової драбини.
Важливо. Поки вирок не проголошено і не набрав законної сили, формулювання «вбивця Фаріон» у побутовій розмові залишається оцінкою, а не юридичним статусом. У документах він — обвинувачений. Плутати ці слова в заяві до поліції, в коментарі під новиною чи в зверненні до ради — погана звичка, яка потім б’є по точності будь-якої скарги.
Окремий випадок, який уже змінив тон дискусії в Дніпрі, — публічна позиція батька. Федір Зінченко, чинний військовослужбовець, в інтерв’ю Суспільному наполягав на невинуватості сина і розповідав про курси БпЛА, футбол і бажання сина піти в військо. Це не доказ у справі. Це пояснення, чому частина дніпрян сприймає процес як удар по «своїх», і чому суд у Львові все одно має оцінювати експертизи, а не біографію родини.
Визначаємо, як діяти, якщо потрібна офіційна відповідь
Звернутися «на особистий прийом до Вячеслава Зінченка» як до чиновника неможливо: такого кабінету в Дніпрі немає. Якщо питання саме про цю справу, працюють інші двері. Якщо питання про однофамільця в міськраді — інші.
- Щоб звірити статус процесу, дивіться ухвали Шевченківського районного суду Львова та повідомлення прокуратури, а не перекази з чатів. Відкриті засідання можуть відвідувати слухачі в межах правил суду; онлайн-трансляцію суд не зобов’язаний давати.
- Якщо вам погрожують «за позицію щодо Зінченка» або ширять персональні дані родини, це вже окремий привід для заяви в поліцію Дніпра за місцем події, а не лист «на ім’я фігуранта».
- Скаргу на роботу міських служб, реєстрацію місця проживання чи ЦНАП адресуйте Департаменту адміністративних послуг Дніпровської міської ради або відповідному управлінню — навіть якщо в декларації працівника стоїть прізвище Зінченко, це інша людина.
Керівник області тут ні при чому як «куратор справи»: кримінальне провадження веде слідство і прокурор, судить суд. Голова Дніпропетровської ОДА з січня 2026 року — Олександр Ганжа; міський голова Дніпра — Борис Філатов. Жоден із них не є стороною цього процесу і не замінює колегію суддів у Львові.
Хто відповідає та що далі
По суті обвинувачення відповідають сторона обвинувачення (прокуратура) і сторона захисту в Шевченківському районному суді Львова. За запобіжний захід і календар засідань — цей самий суд. За комунікацію фактів без вигадок для мешканців Дніпра — місцеві редакції й офіційні зведення, а не кабінет ОВА.
Наступний крок для вас простий і конкретний. Дочекайтеся тексту вироку (або офіційного повідомлення, що оголошення перенесли). Якщо вирок буде — дивіться, чи подано апеляцію і в які строки. Якщо вам потрібна довідка «чи не той самий Зінченко працює в міськраді», перевіряйте посаду й ім’я по батькові в відкритих реєстрах і на сайті ради, а не за одним прізвищем із заголовка.
Практичний порядок на найближчі тижні виглядає так. 17 вересня 2026 року суд уже вийшов у нарадчу кімнату; дата проголошення залежить від колегії, а не від міськвиконкому. Поки тексту немає, не плануйте «пікет під мерією Дніпра» як спосіб вплинути на львівський процес — це різні адреси й різна компетенція. Якщо після вироку з’явиться апеляція, справа знову стане довгою: місяці, а не дні. Для побутового користування досить трьох позначок у календарі: факт оголошення, факт оскарження, факт набрання сили. Усе, що між ними в месенджері без посилання на ухвалу, можна відкладати вбік.